Пам'яті Стівена Хокінга

«Перспектива рано померти  змусила мене зрозуміти, що життя варте того, щоб його прожити». Стівен   Хокінґ – людина, що кожну секунду   життя боролася із собою,   із світом, перевернувши його догори  дриґом. Геніальний вчений в першу чергу був особистістю з залізним стержнем, яка безперервно стверджувала і вірила в те, «що допоки є життя — є і надія».

Доля цієї людини мало кого залишить байдужим. Молодий, перспективний вчений, випускник Оксфордського університету почув від лікарів страшний діагноз, який за їхніми прогнозами мав знищити хлопця за декілька років,  «чорна хмара, що нависла над життям», як казав сам Хокінґ – БАС,  який повністю атрофує всі м’язи людини. Але сталося так, що невиліковна хвороба лише підштовхнула його до того, щоб почати, нарешті, по-справжньому працювати і цінувати життя. Він зміг вижити, і хоча на його долю випадають все нові і нові випробування, Стівен не впадає у відчай, і поки є хоч найменша можливість, намагається протистояти труднощам. Науковець   випереджає  час, відчайдушно борючись зі своєю хворобою, з якої він, безумовно, вийшов переможцем.

Першим коханням і справжньою опорою для хворого Стівена стала його дружина  Джейн Уайльд,  тендітна і ніжна жінка, яка кинула виклик долі разом з коханим. В їхньому шлюбі народилося троє дітей. Первісток Стівена Хокінґа, Роберт,   захоплений прикладом  батька, зацікавився  вивченням науки: «Тільки мій старший син, Роберт, цікавиться наукою. Він займається програмним забезпеченням, працює в Майкрософті. Моя дочка Люсі вивчає французьку та російську, вона журналіст. Мій молодший син Тім  навчається  в університеті, вивчає французьку та іспанську мови. А ще у мене є онук Вільям, який поки тільки вчиться говорити, але вже надмірно захоплюється комп'ютерами».

На долю чоловіка випала ще одна перешкода:  у віці тридцяти років він був вимушений перенести операцію на гортані, що призвело до повної втрати голосу. Та Стівен Хокінґ міг спілкуватися  за допомогою комп’ютерного синтезатору мови.

Мужність, терпіння та цілеспрямованість  змушували Хокінґа старанно працювати над собою, вдосконалювати себе щоденно. Незважаючи на тяжкий діагноз вчений досягнув світового  визнання. І не лише серед учених-фізиків. Його бестселер «Найкоротша історія часу» сполохнув усіх книголюбів.  Хокінґ зумів коротко, але системно  описати  сучасні фізичні уявлення про Всесвіт, його історію і еволюцію. В книзі немає ні формул, ні незрозумілих термінів. Мова автора легка, ясна і доступна. Можливо, фізики і не знайдуть в цій книзі для себе щось нове. Але гуманітаріям, які хочуть зрозуміти навколишній світ, книга рекомендується до читання.

Вклад Стівена Хокінґа в розвиток науки – безцінний: науковець розробив теорію чорних дір  і теорію виникнення Всесвіту в результаті Великого  вибуху. В 1975 році він описав  явище, при якому  чорні діри  «випаровуються»  — цей процес назвали «випромінювання Хокінґа».  Фізик-теоретик є основоположником квантової космології.  Хокінґ посідав восьме місце у рейтингу «100 геніїв сучасності»

Не стало видатного  фізика сучасності ранком  14 березня 2018 року, та його  внесок в розвиток космології  зробив чоловіка безсмертним, адже він закарбувався в пам’яті кожної людини. «Чорні діри насправді не такі вже чорні, як їх малюють, — якось сказав Хокінґ в одній зі своїх лекцій. — Це не вічні в'язниці, якими їх уявляють. Щось може вийти з них і, можливо, в інший Всесвіт. Так що, якщо ви відчуваєте, що потрапили в чорну діру, не здавайтеся. Вихід є!»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *